Стратегія розвитку гімназії на 2026 рік: Модель адаптивного управління та академічної стійкості в умовах реформи Нової
української школи
Інституційний контекст та передумови стратегічного планування
Трансформація освітньої системи України у 2026 році входить у фазу глибокої інтеграції стандартів Нової української школи
(НУШ) у базову середню ланку, що вимагає від гімназій не лише формального дотримання навчальних планів, а й повної
перебудови організаційної культури. Стратегічне планування на наступний рік базується на необхідності подолання освітніх та
психологічних втрат, спричинених тривалою безпековою кризою, одночасно закладаючи підґрунтя для переходу до профільної
середньої освіти.[1, 2] Гімназія у 2026 році постає як багатофункціональний простір, де академічна якість поєднується з
фізичною безпекою, інклюзивністю та цифровою мобільністю.
У сучасних умовах стратегія розвитку перестає бути статичним документом і перетворюється на динамічну дорожню карту, що
враховує регіональні особливості, стан матеріально-технічної бази та кадровий потенціал.[3] Ключовим викликом є
синхронізація внутрішніх ресурсів закладу із зовнішніми вимогами Міністерства освіти і науки України, зокрема щодо
організації дистанційного навчання для учнів, які перебувають за кордоном, та забезпечення безперервності процесу в умовах
можливих енергетичних обмежень.[1, 4]
Аналіз поточної ситуації вказує на те, що 2026 рік стане періодом “активного пілотування” нових структурних рішень, зокрема
у сфері профільної школи, де гімназії відіграють роль фундаменту для майбутніх ліцеїв.[5] Це зумовлює необхідність
посилення STEM-спрямування та впровадження інструментів психосоціальної підтримки, які мають стати невід’ємною
частиною щоденного освітнього циклу.[6, 7]
Нормативно-правовий фундамент та регуляторне середовище 2026 року
Діяльність гімназії у 2026 році чітко регламентується оновленою нормативною базою, яка акцентує увагу на гнучкості та
індивідуалізації. Основним орієнтиром є Типова освітня програма для 5-9 класів, яка визначає не лише обсяг годин, а й
обов’язкові результати навчання, зафіксовані у Свідоцтвах досягнень.[4] Важливим аспектом є впровадження Наказу МОН від
02.08.2024 №1093, що деталізує механізми оцінювання у другому циклі НУШ, де перехід від бального оцінювання до
формувального та рівневого стає стандартом для базової школи.
Особливе місце в регуляторному полі посідає організація навчання для дітей, що перебувають за межами України. Згідно з
вимогами 2026 року, заклади мають формувати дистанційні класи (щонайменше один на паралелі для 1-9 класів), де
навчальний план для учнів за кордоном фокусується виключно на українознавчому компоненті, тоді як оцінки з інших
предметів перезараховуються на основі довідок з іноземних шкіл.[1, 4] Це вимагає від адміністрації розроблення чітких
протоколів взаємодії з іноземними закладами освіти та цифровізації документообігу.
Параметр
регуляції
Нормативна вимога 2026 року
Очікуваний результат
Формування дистанційних класів за скороченою Збереження зв’язку з національною системою освіти та
Дистанційна освіта
програмою для учнів за кордоном.
запобігання відтоку учнів. [1]
Оцінювання
результатів
Використання інструментарію оцінювання
згідно з Наказом №1093 (Свідоцтво досягнень). на основі компетентнісного підходу. [4]
Забезпечення об’єктивного моніторингу прогресу учня
Безпека та
енергостійкість
Готовність до роботи в умовах блекаутів,
наявність сертифікованих укриттів.
Безперервність освітнього процесу незалежно від
зовнішніх енергетичних чи безпекових чинників. [4]
Інклюзивна
вертикаль
Обов’язкова фіксація послуг у журналах занять з Прозорість використання бюджетних коштів та
підтвердженням батьків. підвищення якості корекційних послуг. [8]
Цифровізація через платформу «Я-ПСИХОЛОГ», Раннє виявлення посттравматичних станів та
впровадження «годин психолога». зміцнення ментального здоров’я. [6]
Психологічний
супровід
Регуляторне середовище також вимагає від закладу активної участі в цифровій трансформації. До 10 червня 2026 року має
бути завершено процес оцифрування трудових книжок працівників, що є частиною загальнодержавної стратегії переходу на
електронний документообіг у соціальній сфері.[8] Це впливає на управлінський цикл, зміщуючи акцент на розвиток цифрової
грамотності адміністративного персоналу.
Стратегічна діагностика: Комплексний SWOT-аналіз гімназії
Для розробки ефективної стратегії на 2026 рік необхідно провести глибокий аналіз внутрішніх потужностей та зовнішніх
впливів. Методологія SWOT-аналізу дозволяє ідентифікувати точки росту та зони ризику, перетворюючи теоретичні прогнози
на прикладні управлінські рішення.[9, 10] У 2026 році цей аналіз проводиться з урахуванням специфіки воєнного стану та
реформи НУШ.
Сильні сторони та внутрішні ресурси
Сильною стороною сучасної гімназії є сформована цифрова компетентність педагогів, що стала наслідком адаптації до
пандемії та воєнного стану. Це дозволяє використовувати складні LMS-платформи для організації асинхронного навчання.
Наявність автономного опалення та обладнаних укриттів стає ключовою конкурентною перевагою, що гарантує фізичну
присутність учнів у безпечних умовах.[4] Крім того, наявність досвідченої психологічної служби, інтегрованої в
загальнонаціональні програми підтримки «Ти як?», створює фундамент для емоційної стабільності колективу.[6]
Слабкі сторони та внутрішні дефіцити
До слабких сторін часто належить застаріла матеріальна база для STEM-навчання (природничих та технічних лабораторій), що
перешкоджає повноцінній реалізації оновлених програм НУШ.[7] Також спостерігається високий рівень професійного
вигорання вчителів через подвійне навантаження (робота в класі та онлайн) та необхідність постійної адаптації до нових
нормативів оцінювання.[11] Недосконалість системи внутрішнього моніторингу якості часто призводить до того, що
стратегічні цілі залишаються декларативними.
Зовнішні можливості для розвитку
2026 рік відкриває широкі можливості через участь у міжнародних грантових програмах та пілотних проєктах реформи
старшої школи.[2, 12] Співпраця з територіальними громадами у межах децентралізації дозволяє залучати цільове
фінансування на модернізацію інфраструктури та підвищення кваліфікації вчителів. Попит на якісну українську освіту з боку
діаспори та біженців створює нішу для розвитку платних чи спеціалізованих дистанційних послуг.[1]
Зовнішні загрози та ризики
Найбільшою загрозою залишається безпекова нестабільність та ризик руйнування інфраструктури. Економічна криза може
призвести до скорочення бюджетних видатків на освіту, що вимагатиме пошуку альтернативних джерел фінансування через
меценатство чи краудфандинг.[12] Демографічні зміни та міграція учнів за кордон створюють загрозу недобору класів, що
безпосередньо впливає на освітню субвенцію та фінансову стабільність закладу.
Кореляційна матриця стратегій
Фактори
Можливості (Opportunities)
Загрози (Threats)
Стратегія зростання (S-O): Використання
цифрового потенціалу вчителів для створення
міжрегіонального STEM-хабу.
Стратегія стійкості (S-T): Використання укриттів як
центрів громади для забезпечення безперервного
навчання під час тривог.
Сильні сторони
(Strengths)
Стратегія модернізації (W-O): Залучення грантів Стратегія оптимізації (W-T): Впровадження
від UNICEF для оновлення лабораторій фізики та супервізії для запобігання вигоранню персоналу в
Слабкі сторони
(Weaknesses)
хімії.
умовах кризи.
Місія, візія та ціннісні орієнтири закладу освіти
Ефективна стратегія базується на чіткому розумінні ідентичності закладу. У 2026 році гімназія має позиціонувати себе як
простір соціального успіху, де дитина є суб’єктом власного розвитку, а не об’єктом педагогічного впливу.[13, 14] Ціннісна
платформа НУШ стає фільтром для всіх управлінських рішень.
Місія гімназії полягає у формуванні духовно зрілої, патріотичної особистості, здатної до самореалізації в умовах глобального
світу та цифрової економіки. Це передбачає перехід від “школи знань” до “школи компетентностей”, де критичне мислення,
емоційний інтелект та громадянська відповідальність є пріоритетними результатами.[14, 15]
Візія на 2026 рік визначає гімназію як інноваційний, безпечний та інклюзивний освітній хаб, що є лідером у громаді за
показниками академічного прогресу та рівнем задоволеності учасників освітнього процесу.[14] Гімназія має стати “школою без
стін”, де навчання інтегроване в реальне життя громади, а технології є природним інструментом пізнання.
Цінності закладу у 2026 році включають:
• Академічна доброчесність: нульова толерантність до плагіату та необ’єктивного оцінювання як основа довіри в системі
“вчитель-учень-батьки”.[15, 16]
• Повага до гідності: створення середовища, вільного від булінгу та дискримінації, що відповідає міжнародним стандартам
безпеки UNESCO.[17, 18]
• Партнерство: рівноправна взаємодія між педагогами, учнями та батьками у процесі прийняття стратегічних рішень.[19]
• Відповідальність за результат: усвідомлення кожним учасником своєї ролі у досягненні спільних цілей розвитку закладу.
[14]
Безпека та добробут: Пріоритет №1 у стратегічному плані
У 2026 році безпека розглядається через призму фізичної захищеності та психологічного благополуччя. Відповідно до
стандартів UNICEF, школа має бути простором підтримки та стабільності, особливо для дітей, які пережили травми війни.[20,
21] Це вимагає впровадження комплексних програм психосоціальної підтримки та створення безбар’єрного середовища.
Фізична безпека та цивільний захист
Стратегічний план на 2026 рік передбачає завершення модернізації укриттів, перетворення їх на функціональні освітні зони з
доступом до мережі Інтернет та вентиляційними системами.[4] Важливим елементом є навчання всіх учасників освітнього
процесу правилам поводження з вибухонебезпечними предметами (ВЗВ), що стає частиною курсу “Безпека життєдіяльності”.
[6]
Гімназія також повинна забезпечити енергетичну автономність. Використання генераторів, сонячних панелей чи накопичувачів
енергії дозволяє підтримувати роботу серверів для дистанційного навчання та освітлення укриттів під час блекаутів. Гнучка
організація навчального графіка, що включає ущільнення програм та оптимізацію термінів канікул, є обов’язковим
інструментом реагування на енергетичні виклики.[4]
Психологічний супровід та ментальне здоров’я
Пріоритетні напрями діяльності психологічної служби на 2025/2026 н.р. включають кризове консультування та роботу з
родинами ветеранів.[6] План заходів має містити:
• Щорічна діагностика психологічних втрат: виявлення дефіцитів у когнітивній та емоційній сферах учнів для розробки
індивідуальних програм компенсації.[6]
• Впровадження програми «Ти як?»: щомісячні години психолога, спрямовані на навчання технік саморегуляції та
управління стресом.[6]
• Цифровізація допомоги: використання платформи «Я-ПСИХОЛОГ» для анонімного консультування та ведення
документації.[6]
• Профілактика насильства: регулярні тренінги щодо протидії булінгу та домашньому насильству, що є критичним в умовах
загального зростання соціальної напруги.[6]
Окремим аспектом є підтримка педагогів. Профілактика професійного вигорання через супервізії та семінари з психологічної
стійкості дозволяє зберегти кадровий ресурс закладу.[6, 11]
Академічна трансформація та впровадження стандартів НУШ
Центральним елементом стратегії 2026 року є забезпечення якості освіти через компетентнісний підхід. Гімназія має
реалізувати повний цикл базової середньої освіти за програмами НУШ, що передбачає нові підходи до викладання
природничих та математичних предметів, розвиток наскрізних умінь та інтеграцію STEM-технологій.[4, 16]
STEM-освіта як драйвер розвитку
Згідно з планом заходів до 2027 року, гімназія має стати центром науково-технічної творчості в громаді.[7] Стратегія на 2026
рік включає:
• Оновлення дизайну пришкільних ділянок для проведення польових досліджень та екологічних експериментів.[7]
• Впровадження гуртків науково-технічного спрямування, зокрема робототехніки та 3D-моделювання, що сприяє розвитку
інженерного мислення.[7, 16]
• Використання віртуальних лабораторій для вивчення фізики та хімії, що дозволяє проводити складні експерименти навіть
в умовах дистанційного навчання.[7]
• Поповнення бібліотечного фонду науково-популярною літературою та доступ до міжнародних цифрових бібліотек.[7]
STEM-підхід у 2026 році стає основою для підготовки учнів 9-х класів до вибору профілю в старшій школі. Статистика вказує,
що заклади з поглибленим вивченням STEM-предметів мають пріоритет у отриманні статусу академічного ліцею.[2]
Оцінювання та визнання результатів
У 2026 році система оцінювання має стати інструментом мотивації, а не покарання. Впроваджується Свідоцтво досягнень, яке
відображає не лише рівень знань, а й динаміку розвитку особистісних якостей учня.[4] Важливим елементом є визнання
результатів, здобутих за кордоном. Постанова КМУ №734 регулює порядок перезарахування оцінок, що дозволяє уникнути
подвійного навантаження на дітей, які навчаються одночасно в українській та іноземній школах.[4]
Для внутрішнього моніторингу якості освіти використовуються компетентнісні завдання та форми спостереження, що
дозволяють оцінити рівень сформованості наскрізних умінь (кооперація, критичне мислення, креативність).[22, 23]
Інклюзивна освіта та безбар’єрність у 2026 році
Національна стратегія безбар’єрності до 2030 року вимагає від гімназій створення середовища, де кожна дитина, незалежно від
її фізичних чи ментальних особливостей, має рівний доступ до знань.[21, 24] У 2026 році цей напрямок отримує нові
інструменти контролю та фінансування.
Нові правила ведення журналів та верифікації послуг
З 2026 року впроваджується обов’язкова цифрова фіксація корекційних занять для дітей з особливими освітніми потребами
(ООП). Оплата послуг фахівців здійснюється лише після внесення даних до електронного журналу та підтвердження факту
надання послуги батьками.[8] Це вимагає від гімназії:
• Чіткого планування графіка роботи асистентів вчителів та вузьких спеціалістів.
• Проведення інструктажів для батьків щодо порядку підтвердження занять.
• Визначення відповідальної особи (заступника директора), що здійснює моніторинг відповідності наданих послуг
індивідуальним програмам розвитку (ІПР).[8]
Цифрова та фізична безбар’єрність
Цифрова трансформація освіти у 2026 році фокусується на забезпеченні доступу до Інтернету високої пропускної здатності
(fiber optic) для всіх приміщень закладу, включаючи укриття.[24] Це дозволяє використовувати асистивні технології для дітей з
порушеннями зору чи слуху. Фізична безбар’єрність передбачає встановлення пандусів, підйомників та обладнання ресурсних
кімнат за рахунок субвенцій та грантів від міжнародних донорів.[18, 25]
Розвиток людського капіталу: Професійна траєкторія вчителя
Якість освіти не може перевищувати якості вчителів, які працюють у системі. У 2026 році стратегія фокусується на зміні ролі
педагога — від транслятора знань до фасилітатора, ментора та супервізора.[4]
Супервізія як інструмент підтримки
Супервізія у 2026 році стає альтернативою традиційному контролю. Вона базується на принципах діалогу, партнерства та
конфіденційності.[15, 26] Процес супервізії допомагає вчителю:
• Оцінити власну діяльність з погляду учня та зрозуміти його потреби.[15]
• Розвивати навички рефлексії та критичного аналізу своєї практики.
• Опановувати нові освітні стратегії (наприклад, навчання на основі дослідження чи інтерактивні методи) під керівництвом
досвідченого наставника.[26]
• Знаходити баланс між професійною діяльністю та особистим життям для запобігання емоційному виснаженню.[11]
Модель супервізії є недирективною: супервізор не диктує рішення, а ставить запитання, що допомагають вчителю самостійно
знайти вихід із професійних труднощів.[19]
Мотивація та підвищення кваліфікації
У 2026 році впроваджується механізм “гроші ходять за вчителем”, що дозволяє педагогам самостійно обирати суб’єктів
підвищення кваліфікації.[7] Гімназія має стимулювати вчителів до участі у професійних конкурсах та сертифікації, що
забезпечує не лише особисте зростання, а й підвищення престижу закладу. Окремий акцент робиться на цифровій грамотності
— вмінні працювати з ІТ-інструментами стратегічного планування, такими як PROJECT UA.[27]
Управління ресурсами, громада та фінансовий менеджмент
Сучасна гімназія є частиною екосистеми громади. Стратегія розвитку на 2026 рік передбачає активне залучення батьківської
спільноти, випускників та місцевого бізнесу до управління та фінансування закладу через Піклувальну раду.
Піклувальна рада як стратегічний партнер
Піклувальна рада у 2026 році є колегіальним органом, що бере безпосередню участь у формуванні візії закладу та контролі за
використанням коштів.[28] Її повноваження включають:
• Аналіз ефективності виконання стратегії розвитку за визначеними індикаторами.
• Моніторинг бюджету закладу та внесення обов’язкових до розгляду пропозицій щодо перерозподілу ресурсів.
• Сприяння залученню позабюджетних коштів через краудфандингові платформи чи спонсорську допомогу.[12, 28]
• Право ініціювати позаплановий інституційний аудит для підвищення якості освітніх послуг.[28]
Важливо, що до складу ради не можуть входити працівники закладу, що забезпечує незалежність та об’єктивність її рішень.[28]
Диверсифікація джерел фінансування
Гімназія має активно використовувати можливості бюджету участі територіальної громади для реалізації малих проєктів
(оновлення спортивного майданчика, створення зони відпочинку).[12] Грантова діяльність стає професійною функцією
адміністрації: написання заявок на міжнародні гранти (наприклад, на обладнання STEM-лабораторії чи енергомодернізацію)
дозволяє компенсувати дефіцит державного фінансування.[12]
Моніторинг та оцінка ефективності реалізації стратегії
Для того щоб стратегія не залишилася на папері, гімназія впроваджує систему моніторингу на основі принципів управління,
орієнтованого на результат (Results-Based Management — RBM).[27] Це передбачає регулярний збір даних за ключовими
показниками ефективності (KPIs) та корекцію операційних планів.
Ключові індикатори ефективності (KPIs)
Структура KPIs базується на трьох рівнях: результативність учнів, професійне зростання педагогів та якість освітнього
середовища.[23, 29]
Категорія KPI
Конкретний показник
Цільовий орієнтир 2026
Академічний
прогрес
Частка учнів, що мають позитивну динаміку за результатами
формувального оцінювання у 5-9 класах.
85% і більше. [4]
Професійний
розвиток
Кількість вчителів, що пройшли процедуру супервізії або отримали
сертифікат НУШ.
100% вчителів базової школи.
[30]
Психологічний
клімат
Відсоток учнів та батьків, що підтверджують відчуття безпеки та
підтримки у школі (опитування).
Не менше 90%. [6, 23]
Ступінь переходу на електронний документообіг (журнали, трудові
книжки, звіти в Project UA).
100% за основними
напрямками. [8, 27]
Цифровізація
Категорія KPI
Конкретний показник
Цільовий орієнтир 2026
Зростання на 20% щорічно.
[12]
Ресурсна стійкість Обсяг залучених грантових та меценатських коштів на одного учня.
Інструменти моніторингу
Основним інструментом збору даних є ІТ-система PROJECT UA, яка дозволяє візуалізувати прогрес виконання деталізованих
заходів стратегічного плану.[27] Також використовуються:
• Анкети та опитувальники для учнів, батьків та вчителів для оцінки “голосу клієнта” (Voice Of Customer) та виявлення
прихованих конфліктів чи точок напруги.[23]
• Форми спостереження за уроками, що фокусуються на реалізації компетентнісного підходу, а не на формальному
дотриманні конспекту.[22]
• Аналітичні звіти психологічної служби щодо рівня стресу та адаптації учнів до нових умов.[31]
Результати моніторингу обговорюються на засіданнях педагогічної ради та Піклувальної ради, що дозволяє оперативно
вносити зміни до стратегії в разі зміни зовнішніх умов (наприклад, погіршення безпекової ситуації).[31]
Глобальні горизонти: Гімназія в контексті Цілей сталого розвитку
Стратегія розвитку гімназії на 2026 рік інтегрована у глобальний контекст Цілі сталого розвитку ООН №4 — «Якість освіти».
[25] Це означає, що заклад не лише навчає предметам, а й формує світогляд, орієнтований на сталий розвиток, екологічну
відповідальність та права людини.
Згідно з прогнозами UNESCO GEM Report 2026, основна увага світової спільноти буде прикута до подолання освітньої
нерівності та цифрового розриву.[17] Гімназія має враховувати ці тренди, забезпечуючи доступ до якісної освіти для
найвразливіших категорій — дітей-ВПО, дітей ветеранів та тих, хто проживає у віддалених районах.
Стандарти UNICEF 2026-2029 років наголошують на тому, що школа має стати безпечним цифровим простором.[18, 21] Це
включає не лише технічну безпеку мереж, а й захист персональних даних дітей та навчання правилам кібергігієни. Стратегія
гімназії передбачає впровадження спеціальних модулів з медіаграмотності та безпеки в Інтернеті для учнів усіх класів.[6]
Висновки та стратегічні пріоритети на 2026 рік
Підсумовуючи аналіз, можна визначити п’ять ключових напрямків, які стануть основою успіху гімназії у 2026 році:
1. Створення адаптивного освітнього середовища: Гімназія має бути готовою до миттєвого переходу між офлайн, онлайн та
змішаним форматами, забезпечуючи високу якість навчання незалежно від обставин.
2. Фокус на емоційному інтелекті та ментальному здоров’ї: Психологічна підтримка перестає бути допоміжною функцією і
стає фундаментом, на якому будується академічний успіх. Програми «Ти як?» та система супервізії мають бути інтегровані в
кожен навчальний день.
3. Технологічне лідерство через STEM: Інвестиції в лабораторії, віртуальні середовища та наукові гуртки дозволять гімназії
стати конкурентоспроможною у процесі формування нової мережі ліцеїв.
4. Прозоре та партисипативне управління: Залучення громади через Піклувальну раду та цифровізація всіх управлінських
процесів забезпечать довіру стейкхолдерів та фінансову стійкість закладу.
5. Індивідуалізація та інклюзивність: Кожна дитина — чи вона за кордоном, чи має особливі освітні потреби — має
отримати персоналізовану траєкторію розвитку, підкріплену сучасними методами оцінювання та корекції.
Реалізація цієї стратегії вимагає від колективу гімназії не лише професійної майстерності, а й високого рівня адаптивності,
віри у цінності Нової української школи та здатності до постійного навчання. 2026 рік стане часом перетворення викликів на
можливості, де гімназія постане як зразок сучасної, безпечної та успішної української школи.
1. МОН затвердило особливості організації навчання у ЗЗСО на …, https://mon.gov.ua/news/mon-zatverdylo-osoblyvosti-
orhanizatsii-navchannia-u-zzso-na-2025-2026-navchalnyi-rik
2. Оголошуємо другу хвилю добору закладів освіти для участі в пілотуванні реформи старшої школи з 1 вересня 2026
року, https://mon.gov.ua/news/oholoshuiemo-druhu-khvyliu-doboru-zakladiv-osvity-dlia-uchasti-v-pilotuvanni-reformy-starshoi-
shkoly-z-1-veresnia-2026-roku
3. Як розробити стратегію розвитку закладу освіти – Педрада, https://oplatforma.com.ua/article/2775-yak-rozrobiti-strategyu-
rozvitku-zakladu-osvti
4. Нові нормативні документи до 2025/2026 навчального
року …, https://znayshov.com/News/Details/novi_normatyvni_dokumenty_do_2025_2026_navchalnoho_roku_ohliad_dobirky_dlia_zzso
5. Друга хвиля добору закладів освіти для участі у другому етапі пілотування реформи старшої школи (профільна середня
освіта, 10–12 класи), https://mon.gov.ua/news/druha-khvylia-doboru-zakladiv-osvity-dlia-uchasti-u-druhomu-etapi-pilotuvannia-
reformy-starshoi-shkoly-profilna-serednia-osvita-1012-klasy
6. Методичні рекомендації «Напрями роботи психологічної служби …, https://prystol.cprpp.org.ua/news/1755585732/
7. Оприлюднено план заходів щодо реалізації Концепції розвитку STEM-освіти до 2027
року, https://mon.gov.ua/news/oprilyudneno-plan-zakhodiv-shchodo-realizatsii-kontseptsii-rozvitku-stem-osviti-do-2027-roku
8. Інклюзивна освіта по-новому: з 2026 року запроваджують обов’язковий журнал фіксації занять та підтвердження батьків –
7eminar, https://7eminar.ua/news/15234-inklyuzivna-osvita-po-novomu-z-2026-roku-zaprovadzuyut-obovyazkovii-zurnal
9. SWOT–analysis – Гайд від Onpage School (Оновлено Січень 2026), https://onpage.school/swot-analysis/
10. SWOT–аналіз для стратегічного планування методичної роботи, https://bcprpp.net.ua/63-swot-analyz-dlya-strategychnogo-
planuvannya-metodichnoyi-roboti.html
11. Супервізія для вчителів: професійний розвиток та підтримка – Шкільне життя, https://www.schoollife.org.ua/superviziya-dlya-
vchyteliv-profesijnyj-rozvytok-ta-pidtrymka/
12. Як залучити кошти на освітні проєкти: покрокова інструкція – Освіторія
Медіа, https://osvitoria.media/experience/yak-zaluchyty-koshty-na-osvitni-proyekty-pokrokova-instruktsiya/
13. Як розробити стратегію розвитку школи: план для директора, https://sqe.gov.ua/yak-rozrobiti-strategiyu-rozvitku-shkol/
14. Стратегія розвитку гімназії № 267 м. Києва Гімназія № 267 є …, https://lyceum-267.kyiv.ua/files/strategiya-rozvitku-
gimnaziyi.pdf
15. Ціннісні аспекти супервізії в освіті | УІРО, https://uied.org.ua/wp-content/uploads/2024/10/12_czinnisni-aspekty-superviziyi-v-
osviti.pdf
16. Стратегія розвитку Славутської гімназії «Успіх» Славутської міської, https://slavuta.golos.net.ua/files/pdf/181.pdf
17. Save the date: 2026 GEM Report launch on 25 March 2025 | Global Education Monitoring Report –
18. UNICEF’s 2026–2029 blueprint: How to navigate child protection amid converging
crises, https://bruceintheworld.com/blog/unicefs-20262029-blueprint-how-to-navigate-child-protection-amid-converging-crises
19. СУПЕРВІЗІЯ: ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ, https://barna-consult.com/wp-
content/uploads/2021/10/Superviziya-Poradnyk-VF-Krok-za-krokom.pdf
20. Новий стандарт початкової освіти ухвалений. Що змінилося – НУШ, https://nus.org.ua/2026/01/05/onovleno-standart-
pochatkovoyi-osvity-na-yakyh-pidhodah-gruntuyutsya-zminy/
21. Theory of change, UNICEF Strategic Plan, 2026–2029, https://www.unicef.org/executiveboard/media/33126/file/2025-EB10-
Strategic-Plan-2026-2029-Theory-of-change-EN-2025-08-15.pdf
22. Моніторинг впровадження реформи НУШ: результати та рекомендації, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nova-
ukrainska-shkola/2021/Monitorynh/Monitorynh_vprovadzhennya_reformy_NUSH_rezultaty_ta_rekomendatsiyi_26_02.pdf
23. Best 7 Monitoring and Evaluation Tools for School Improvement Plan – Insight7 – Call Analytics & AI Coaching for Customer
24. Звіт про стан виконання плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного
простору в Україні на, https://www.treasury.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/pro-stan-vikonannya-planu-zakhodiv-na-
20252026-roki-z-realizatsii-natsionalnoi-strategii-iz-stvorennya-bezbarernogo-prostoru-v-ukraini-na-period-do-2030-roku.docx
25. SDG Goal 4: Quality Education – UNICEF DATA, https://data.unicef.org/sdgs/goal-4-quality-education/
26. Супервізія в сучасному освітньому контексті – Сайт Завуча Школи, https://alla-moroz.com/superviziia-v-suchasnomu-
osvitnomu-konteksti/
27. У НАДС відбулось навчання з моніторингу та погодження деталізованих заходів в ІТ системі PROJECTua | Національне
агентство України з питань державної служби, https://nads.gov.ua/news/u-nads-vidbulos-navchannia-z-monitorynhu-ta-
pohodzhennia-detalizovanykh-zakhodiv-v-it-systemi-projectua
28. створюємо піклувальну раду для закладів освіти територіальної …, https://hromady.org/wp-content/uploads/2024/02/%D0%9D
%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%81%D1%82_%D0%9F
%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_
%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%97%D0%9E-1.pdf
29. KPIs та KRIs: як упровадити систему оцінювання ефективності роботи працівників
30. Супервізія в НУШ – КУ «ОЦПРПП» – Комунальна установа «, https://ocprpp.od.ua/?page_id=27728
31. Як використовувати результати моніторингу для поліпшення якості навчання, https://alla-moroz.com/yak-vykorystovuvaty-
rezultaty-monitorynhu/